Польські роботодавці отримали право перевіряти своїх працівників на тверезість. Нові правила стосуються як осіб що знаходяться на території підприємства, так і тих, хто працює дистанційно та не залежать від форми трудового договору.

Відтепер будь-який роботодавець в Польщі може організувати перевірку на тверезість працівників з якими має офіційні трудові відносини.

Це стало можливим завдяки змінам до Трудового Кодексу (Dz.U. 2023 poz. 240), які набули чинності 21 лютого 2023 року.

Тож які правила контролю за тверезістю працівників? Які наслідки повинен враховувати працівник, якщо така перевірка покаже наявність алкоголю?

Що можуть перевіряти польські роботодавці?

Відповідно до оновленого Трудового закону, починаючи з 21 лютого 2023 року роботодавець може перевіряти працівника на сп’яніння або наявність речовин, схожих за дією на алкоголь (наркотики).

Проте, такий контроль можна проводити, якщо це необхідно "для забезпечення охорони життя і здоров’я працівників чи інших осіб або захисту майна". Якщо не буде обґрунтованих підстав, то перевірку можуть визнати незаконною.

Які працівники підлягають перевірці на тверезість?

Норми закону поширюються на усіх працівників, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, незалежно від способу їх оформлення.

Це означає, що процедура може бути застосована як до тих хто працює на основі трудового договору (умова о праце), так і до тих з ким підписано договір підряду (умова о дзєло) чи договір доручення (умова злецення). Крім того, правила поширюються і на фізичних осіб-підприємців, праця яких організована роботодавцем.

Як роботодавець повинен проводити перевірку на тверезість?

Варто зазначити, що раніше перевірку на тверезість можна було робити лише за згодою працівника, а відмова від неї не була формальною причиною до застосування санкцій. Тепер же діє інший порядок.

Загалом, порядок проведення контролю на тверезість та перелік посад, які підпадають під нього, має бути описаний в колективному договорі, трудовому розпорядку або в спеціальному повідомленні.

При цьому від моменту оголошення про нові правила до фактичного початку перевірок має пройти щонайменше 2 тижні. Після цього терміну, нових працівників мають повідомити про ці нюанси в момент прийняття на роботу.

Правила перевірки на тверезість повинні містити тип приладу, що використовується для перевірки, час і періодичність його проведення. Проведення лабораторних досліджень – не передбачено.

Перевірка працівника алкотестером
Роботодавець повинен розробити правила проведення тестування на тверезість. shutterstock.com

Іншими словами, тест буде здійснюватися за допомогою сертифікованих алкотестерів. А загалом процедура нагадуватиме перевірку на тверезість водіїв на дорозі.

Контроль дистанційного працівника здійснюється за погодженням з ним на місці його роботи в робочий час працівника.

При цьому процедура не повинна порушувати приватне життя працівника, який виконує віддалену роботу, а також перешкоджати використанню домашніх приміщень за їх призначенням.

Більш ретельна перевірка (аналіз крові чи сечі) може проводитися лише уповноваженими органами після відповідного звернення працівника або роботодавця. Самостійно проводити такі аналізи роботодавець не має права.

Коли працівник вважається нетверезим?

За результатами перевірки людину може бути визнано нетверезою (коли у видихуваному повітрі зафіксовано 0,25 мг або більше алкоголю в 1 дм³) або у стані після вживання алкоголю (від 0,1 мг до 0,25 мг алкоголю в 1 дм³).

Наслідки для нетверезого працівника

Негативні результати проведених тестів роботодавець фіксує у спеціальному журналі. При цьому час витрачений на перевірку вважається відпрацьованим згідно обов’язків і оплачується в повному обсязі.

При виявлені стану сп’яніння, роботодавець може:

  • відсторонити працівника від роботи та трактувати його відсутність як прогул без поважних причин або з правом на часткову компенсацію;
  • покарати працівника дисциплінарним стягненням (догана, попередження або штраф);
  • вважати, що працівник грубо порушив посадові обов’язки, і розірвати договір без попередження.

В таких випадках кінцеве рішення – за роботодавцем.